Українська влада знайшли спосіб виконати одну з основних умов Міжнародного валютного фонду − скоротити рівень підтримки агросектору − і не позбутися при цьому підтримки численного аграрного електорату. Реформа аграрних пільг, у тому числі основної з них − спецрежиму сплати ПДВ − може бути проведена за виборчим принципом. Відносно невеликих і середніх виробників збережеться податковий статус-кво, в той час як агрохолдинги можуть перевести на загальний режим сплати ПДВ.
Погану новину прем'єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, виступаючи на другому етапі Всеукраїнського аграрного форуму в Києві. За словами прем'єра, заснована причина необхідності перегляду ключової агрольготи − не вимога МВФ, а широкі можливості для відмивання грошей при сплаті ПДВ, які надає діючий режим оподаткування.
Багата десята частина
Яценюк вважає, що оскільки агрохолдинги становлять лише 10% від загальної кількості виробників, податкове навантаження на галузь збільшиться не критично. Прем'єр закликав аграріїв подавати альтернативні пропозиції і запевнив, що готовий відмовитися від базового урядового сценарію агрореформи, якщо отримає більш слушну пропозицію. За даними Forbes, зараз у парламенті створено робочу групу, яка займається підготовкою контрпропозицій. Їх деталі не розкриваються. Імовірно, фокус буде зміщено не так на урізання пільги, як на посилення контролю над переліком компаній, які мають на неї право − для мінімізації шахрайства.
Спецрежим ПДВ дозволяє аграріям акумулювати близько 14 млрд гривень. Виходячи з оцінки Арсенія Яценюка, 10-а частина цієї суми припадає на агрохолдинги. Таким чином на кону − близько 1,4 млрд гривень. Перспективи її втрати, тим більше без виразного обгрунтування, великих гравців не радують. «Ми не розуміємо, чому великі аграрні компанії повинні платити додаткові податки», − каже генеральний директор «Індустріальної молочної компанії» Алекс Ліссітса. На думку Ліссітси, реформування системи оподаткування повинно проводитися в комплексі й вимагає безлічі уточнень. Зокрема, у чинному законодавстві відсутнє визначення малих і великих підприємств. «Ми не знаємо, чи буде це прив'язка до обороту чи до гектарів землі. Як на мене, доцільним буде створення робочої групи при Міністерстві фінансів з питання реформування системи оподаткування в цілому по сектору», − каже він. В якості одного з компенсаторних механізмів від переходу на загальний режим оподаткування для великих компаній він пропонує збереження відшкодування ПДВ при експорті.
У тому, що переведення на загальну систему оподаткування можна розглядати, лише запропонувавши адекватні компенсатори, впевнений і Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації (УАК). «Я думаю, що можна розглядати питання переведення агрохолдингів на загальний режим оподаткування, якщо взамін їм будуть надані певні інші пільги», − зазначає він. Без цього реформа може виявитися згубною: «Для деяких це стане крахом і призведе до банкрутства», − застерігає Козаченко. Його рецепт − дотримуватися балансу інтересів − дозволити вертикально інтегрованим холдингам користуватися такими ж преференціями, які діють стосовно технопарків.
Звинувачення прем'єра в розгулі шахрайства, яке панує в середовищі аграріїв-пільговиків, на думку учасників ринку, несправедливі: «Ця система, що існувала близько 20 років, не надає можливостей для корупції. Думаю, прем'єр-міністр мав на увазі відмивання грошей при відшкодуванні ПДВ при експорті», − каже Козаченко. Ця проблема існує, визнає він − але її корені криються в недосконалому законодавстві.
Too small to pay
З якого моменту компанія вважається достатньо великою, щоб платити більше? Відповіді на це питання прем'єр не дав. У президента УАК свій підхід до класифікації сільгоспвиробників. Він пропонує вважати дрібними тих фермерів, у яких валовий річний обсяг виробництва не перевищує 1 млн гривень, а площа оброблюваної землі − менше 100 га. Кордон відсікання для середніх підприємств − оборот у 75 млн гривень. «Всі, хто буде виробляти більше, повинні вважатися великими агрохолдингами», − каже Козаченко. Крім обороту і площі землі в обробітку основний критерій визначення агрохолдингу − вертикальна інтеграція. «Впровадивши цю класифікацію, можна переходити до зваженого перегляду пільг при оподаткуванні», − додає експерт.
Згідно з чинним законодавством, спеціальним режимом оподаткування з ПДВ можуть скористатися тільки ті сільгоспкомпанії, у яких частка продукції власного виробництва в загальному постачанні становить не менше 75%. Приміром, один із найбільших гравців агроринку − «Нібулон», який закуповує більшу частину продукції, що продається на ринку, працює на умовах загального режиму оподаткування. На думку власника компанії Олексія Вадатурського, ініціатива уряду не несе загроз агросектору, а, навпаки, дозволить знизити рівень корупції в АПК.
Джерело: Forbes.ua
